Що потрібно знати підприємцю про букву закону в період карантину: банкрутство, трудові відносини, важливі нюанси

Марія Брусніцина

керівник юридичної компанії «КОРСАК ГРУП».

 

Від редакції: спеціально для наших замовників і читачів ми покликали експерта, щоб прояснити юридичні питання, пов'язані з карантином, вимушеними простоями, податками і виплатами працівникам.

На зв'язку юрист, адвокат. Консультант з юридичних питань у господарській, цивільній та сімейний галузі права (більше 10 років працює з готельно-ресторанним бізнесом). Та Катерина Воронюк, адвокат з сімейного та кримінального права, співзасновник юридичної компанії «Асмунд»

Банкрутство на фоні коронавіруса. Чи є якісь особливості?

Марія Брусніцина: «21 жовтня 2019 р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КЗпП), яким визначено порядок розгляду справ про банкрутство. Так, звісно, коронавірус вплинув на всі процеси, в тому числі на банкрутство. Суди почали проводити засідання на онлайн-платформах, але здебільшого відкладають розгляд справ з початку карантину на вересень, або взагалі не визначають дату. Апеляційні і касаційні інстанції продовжили строк подання скарг до закінчення карантину. Тому справи про банкрутство будуть затягнуті. Практика, в тому числі з банкрутства фізичних осіб, буде напрацьовуватись довго, а проблемних питань застосування Кодексу України з процедур банкрутства досить багато.

Крім того, Комітет ВРУ з питань економічного розвитку на своєму засіданні 13 квітня 2020 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3322 від 10.04.2020 р.), поданий народними депутатами України  Тарутою С. О., Наталухою Д. А., Мовчаном О. В. та Рущишиним Я. І.

Метою даного законопроекту є створення дієвого механізму на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) та уникнення проблем, що виникатимуть під час реалізації положень Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема щодо передбачення можливості проведення зборів та комітету кредиторів дистанційно (у режимі відеоконференції та шляхом опитування) та продовження строків проведення попереднього засідання суду у справі про банкрутство.

На сьогодні даний закон не прийнято».

Катерина Воронюк: « Зменшення обсягів виробництва та скорочення працівників - це нова реальність, чи призведе пандемія до банкрутства підприємців та компаній залежить від держави.

А саме якщо держава, в особі міністерств та відомств запровадить заходи по введенню податкових канікул, реструктиризації заборгованостей, пільгове кредитовуння, то в сукупності такий пакет може зберегти бізнес.

Однак зараз більшість європейських країн ввели мораторій на відкриття справ про банкрутсво. Питання виживання у таких умовах - це питання гнучкості та менеджменту компанії, як вона може впоратися з фінансовими труднощами. Однак, якщо вище перераховані заходи не спрацювали, то підприємство (ТОВ) може звернутися до суду у відповідності до Кодексу процедур банкрутства. Станом на початок травня законодавчих змін до процедури не внесено».

Чи є законні способи оптимізації витрат на заробітну плату співробітників? Звільнення, відпустки за свій рахунок в умовах карантину

Марія Брусніцина: «В період карантину постійно піднімається тема звільнення. Як зі сторони роботодавців, так і зі сторони працівників. Крім того, 19 березня 2020 року на Єдиному порталі органів системи МВС України з’явилась інформація, що керівникам, які незаконно звільняють працівників під час карантину, загрожує штраф до 51 тис. грн. або виправні роботи.

Дійсно ст. 172 Кримінального кодексу України передбачає таку відповідальність, яка  покладена на керівника юридичної особи або на фізичну особу-підприємця. Проте будь-які зміни щодо цього питання в законодавство у період карантину не вносились. Відповідальність посадова особа несла і до того, як запобіжні заходи COVID-19 почали застосовувати в Україні. Тиснути на працівника та спонукати його до звільнення є незаконними діями, як і утримання працівника, який бажає звільнитись.

На жаль, однієї пігулки для всіх роботодавців не має. Хтось з роботодавців оформив простій, чим зменшив свої видатки на заробітну плату. А комусь вдалось прийти до консенсусу з працівниками та направити їх у відпустку за власний рахунок. У випадку бажання працівника, яке оформляється відповідною заявою, останньому може бути надана відпустка без збереження заробітної плати на весь період карантину. 

Так стаття 26 Закону «Про відпустки» надає можливість працівнику оформити відпустку без збереження заробітної плати за згодою сторін.

За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у вищевказаний термін. 

Крім того, згідно із Законом України «Про зайнятість населення» допомога по частковому безробіттю надається центрами зайнятості застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби, передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України (КМУ), за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

Тобто суб’єкти малого та середнього підприємництва протягом 30 календарних днів з дня зупинення (скорочення) виробництва, та у разі відсутності заборгованості з виплати заробітної плати та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування мають можливість оформити таку допомогу в центрі зайнятості для  працівників, з якими оформлений трудовий договір, за виключенням пенсіонерів. 
Крім того, працівнику, який втратив роботу, держава надає допомогу по безробіттю, яку на сьогодні можливо оформити онлайн, на порталі «ДІЯ»».

Катерина Воронюк: «Для того, щоб зберегти робочі місця, права працівників на відпустку та зменшити податкове навантаження на період карантинних заходів, роботодавці можуть відправити своїх колег у відпустку без збереження заробітної плати на період карантину (Ч.2 ст.26 ЗУ Про відпустки). Єдина умова – згода вашого працівника. Вказаний закон дає працівнику можливість скористатися такою відпусткою протягом року повторно. У такому випадку рекомендую вказувати в наказі про відпустку, як підставу ЗУ “Про відпустки” та згадані закони №530-ІХ та №533-ІХ: на період карантину.

Матерям, які мають дітей віком до 14 років, роботодавець має право відпустку без збереження заробітної плати на підставі п. 3 – ч.2 ст. 25 ЗУ про відпустки для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID – 19» №211 від 11.03. 2020 року, а також згаданих законів, матерям, діти яких відвідують садочки чи інші дошкільні заклади, можна встановити з 16.03, школи – з 13.03».

Що важливо вивчити підприємцю:
Для украинского бизнеса, закрытого на карантин, отменили плату за аренду – как это работает
Как компании, на которую повлиял карантин, оформить помощь сотрудникам по безработице

Про які підводні камені в нормативних актах, що регулюють роботу під час карантину, варто знати власникам бізнесу? 

Мария Брусницына: «Послаблення в податках дали, але далеко не всім. Оскільки значна частина бізнесу є платниками ПДВ, які не дочекались скасування штрафних санкцій за несплату або несвоєчасну сплату ПДВ.

Вже в березні 2020 року через фактичну зупинку роботи бізнесу велика кількість платників не змогла сплатити податок на додану вартість (ПДВ). Жодного нормативного документу на цю тему не прийняли. Навіть навпаки, ГУ ДПС України в місті Києві 21.04.2020 року на своєму офіційному сайті розмістила інформації, чим довела до відома, що 02.04.2020 року набрав чинності Закон України від 30.03.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»,  відповідно до якого порядок застосування штрафних санкцій не зазнав змін.

Так встановлений мораторій на застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, які вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 року, не поширюється на санкції за порушення нарахування, декларування та сплату податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Проте в цей період не нараховується та не сплачується єдиний соціальний внесок (ЄСВ) для фізичних осіб-підприємців, фермерських господарств та самозайнятих осіб. ЕСВ за найманих працівників все ж таки сплачується. А от сплачене ЄСВ до набрання чинності відповідних податкових пільг зараховується в період майбутніх платежів, при відсутності недоїмки чи штрафних санкцій. 

Також з 1 березня по 31 травня 2020 року не сплачується податок на нерухоме майно та податок за землю, що перебуває у власності або користуванні фізичних та юридичних осіб. В цей період не проводяться документальні та фактичні перевірки.

Не можу не зазначити, що строк подачі декларації про майновий стан і доходи продовжено до 1 липня 2020 року, а строк сплати податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) – до 1 жовтня 2020 року.

Також після виходу з карантину весь бізнес відчує на собі новий закон, який вступив в силу 28 квітня 2020 року, а саме – Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», надалі – «Закон». Даний документ вніс зміни майже у всі сфери діяльності бізнесу. За новими правилами будуть жити всі представники бізнесу та нотаріуси, страховики, бухгалтери, аудитори, адвокати, тощо.

Так до суб'єктів первинного фінансового моніторингу відповідно до Закону включені суб’єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування; суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги; суб’єкти господарювання, що надають посередницькі послуги під час здійснення операцій з купівлі-продажу нерухомого майна, а також суб’єкти господарювання, що надають за винагороду консультаційні послуги, які пов’язані з купівлею-продажем нерухомого майна.

Крім того, Закон розв’язав руки слідчим органам та органам прокуратури, оскільки надав їм можливість відкривати кримінальні справи за самостійним виявленням інформації з будь-якого джерела та обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Закон розширив перелік відповідальності юридичних і фізичних осіб, додавши до Кримінального кодексу України (ККУ) нові статті або виклавши у новій редакції вже знайомі. 

Так статтею 205, прим. 1, ККУ передбачено посилення відповідальності за підробку документів, які подаються при реєстрації юридичних осіб та ФОП (внесення в документи для Єдиного державного реєстру (ЄДРПОУ) неправдивої інформації, зокрема про структуру власності. Викладена в новій редакції стаття 209 ККУ «Легалізація  (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом».

У випадку порушення Закону загальний розмір штрафів, що може бути застосований до суб’єктів первинного фінансового моніторингу, (якщо ви не фінансова установа), в розмірі  двократного обсягу вигоди, одержаної суб’єктом первинного фінансового моніторингу внаслідок вчинення порушення, а якщо сума такої вигоди не може бути визначена – 1 590 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Хочу звернути увагу на те, що Закон передбачає нові правила розкриття кінцевих бенефіціарів юридичних осіб. Нововведення стосуються всіх юридичних осіб без виключення, в тому числі тих, які були створені до набрання чинності вищевказаним законом.

Законодавці зобов’язали всіх юридичних осіб при державній реєстрації чи внесенні змін до відомостей про юридичну особу подавати документи для розкриття структури власності. Новою в цьому Законі є сама структура власності, яка на сьогодні ще не затверджена.

Крім того, Закон зобов’язує щорічно оновлювати інформацію про бенефіціарів юридичної особи, навіть якщо вона не змінилась, а засновником є фізична особа. Так протягом 14 календарних днів з дати реєстрації юридичної особи необхідно подати документи про кінцевого бенефіціара та структуру власності.

Всі юридичні особи, які зареєстровані до 28.04.2020 року, протягом трьох місяців з моменту затвердження структури власності зобов’язані оновити інформацію про кінцевого бенефіціара. 

За неподання або несвоєчасне подання такої інформації передбачений штраф від 17 000 до 51 000 гривень.

Тому тримаємо руку на пульсі та чекаємо на затверджену Державною службою фінансового моніторингу України структуру власності».

Катерина Воронюк: «Спеціальних норм трудового законодавства на час карантину не прийнято, а тому уся сфера трудових відносин регулюється Кодексом законів про працю (далі — КЗпП). Порядок звільнення працівників відбувається лише за умов визначених законодавством і ніяк більше.

Роботодавці повинні дотримуватися усієї процедури та оформлення відповідних кадрових документів (наказ на звільнення, заповнення трудової книжки, повний розрахунок). Інакше, якщо процедура не дотримана, працівник може звернутися до суду із позовом про поновлення на роботі та стягнення грошової компенсації за весь час вимушеного прогулу. Ми рекомендуємо домовлятися з працівниками, ніяким чином не тиснути, адже тиск, примус з боку роботодавця теж порушенням закону».

Якщо у вас є питання стосовно юридичної площини вашої діяльності, задавайте питання Марії Брусніциній (050-649-90-90) та Катерине Воронюк (asmund.llc@gmail.com).

А якщо є питання стосовно просування вашого бізнесу, звертайтеся до Sprava Agency